Статті (ПФ та СГД)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (ПФ та СГД) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 34
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Академічна культура НУК: академічна доброчесність, довіра, прозорість, відповідальність, реальне навчання, справжня наука(European institute of further education, 2020) Бобіна О. В.Документ Вживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір(2023) Ворчакова, І. Є.; Vorchakova I. Ye.Стаття присвячена актуальним проблемам сучасного психолінгвістичного дискурсу – використанням фемінітивів, тобто іменників жіночого роду, альтернативних аналогічним поняттям чоловічого роду. Дослідження відбувається на стику декількох наукових галузей, таких як лінгвістика, політологія, гендерологія та суспільствознавство. У роботі проаналізовано вибрані фемінні лексеми, які фіксуються в працях сучасних вчених-політологів. Мате- ріалом слугували лексичні одиниці, які були виокремлені з наукових доробок вітчизняних вчених. Фокус дослідницької уваги зосереджено на вивченні наукових праць українських вчених-політологів та науковців, які присвячують свої праці політичним дослідженням останніх чотирьох років. Вибір аналізу зазначених наукових матеріалів обумовлений декількома факторами: по-перше, ухваленням 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів нової редакції Українського правопису, який дозволяє утворювати та вживати фемінітиви в літературній мові, та затвердженням 18 серпня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України змін до національного Класифікатора професій; по-друге, наукова риторика фахівців у галузі політичних досліджень дає можливість показати зрілість наукового співтовариства та готовність українського суспільства до вживання гендерно чутливої мови в професійному житті; по-третє, моніторинг такого роду публікацій за останні чотири роки, після прийняття відповідних нормативних актів, показує наскільки вчені, які вивчають політичні аспекти професійної реалізації жінок, готові використовувати та представляти фемінітиви в своїх наукових працях. Доведено, що науковці і, в більшості своїй науковиці, досить «скупо» застосовують фемінітиви, але якщо і застосовують, то не суфіксальним способом творення, а з додаваненням до слова в чоловічому роді дефініції «жінка», наприклад, «жінка-лідер», «жінка-менеджер» тощо. У роботі здійснена спроба об’єктивувати зміст поняття «фемінітив» та здійснено оглядову аналітику використання фемінітивів у науковому дискурсі. Сформульвані тематичні групи, що вживаються в науковому мовленні політологів та визначено їхню кількісну динаміку. На основі здійсненого соціологічного експерименту встановлено психологічно сприйнятливу специфіку дослідження феномену «фемінітив». Основними методами наукової розвідки обрано метод аналізу і синтезу теоретичного та фактичного матеріалу та словотвірний аналіз текстів, де застосовуються фемінітиви. В якості експериментального дослідження проведено анкетування за допомогою методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда.Документ Витоки американської традиції дослідження революції(Гілея, 2019) Бобіна О. В.; Bobina O. V.Революція невід’ємна частина соціально-політичного життя. Кожна країна має свій досвід і традицію революції. Американська соціо-гуманітарна думка продовжує активно досліджувати феномен революції. Деякі американські дослідники заявляють вже про четверте покоління теорій революцій. Автор статті висвітлює витоки американської традиції дослідження феномену революції. Автор вказує на особливості американського підходу, порівнює американський і європейські підходи до формування теорії революції. Підкреслена оригінальність робіт Дж. Кларка, Ч. Еллвуда, Б. Адамса. Автор статті робить висновок, що праці цих авторів створили фундамент майбутніх досліджень в США феномену соціальної і політичної революціїДокумент Вплив процесів децентралізації на формування нового адміністративного простору: Миколаївщина(2021) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.У статті розкрито зміни адміністративно-територіального устрою Миколаївщини на початку ХХІ ст.Документ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук: перспективи та виклики» шлях від початку до продовження(2023) Трибулькевич К. Г.; Федоренко М. О.; Trybulkevich K. G.; Fedorenko M. O.Відображено процес утворення та розвитку всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук: перспективи та виклики», що відбувається на кафедрі психології, філософії та соціально-гуманітарних дисциплін Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.Документ Гендерна політика в Україні: можливості та перспективи(2019) Ворчакова І. Є.; Vorchakova IrynaДосліджуються процеси розвитку егалітарної політики в Україні. Виділяються фактори, які перешкоджають проведенню ефективної гендерної політики. Представлені можливі модифікації у формуванні й реалізації ґендерних політичних стратегій в державі. Робиться компаративний аналіз шляхів вирішення проблем гендерної нерівності в Скандинавських країнах і в нашій державі. Доводиться, що становлення паритетної демократії і входження України в європейський цивілізаційний простір неможливі без подолання гендерної асиметрії в усіх сферах життя суспільства.Документ Гендерне квотування: забезпечення дескриптивного чи субстантивного представництва?(2024) Ворчакова І. Є.; Vorchakova I. E.В статті розглядаються особливості паритетного представництва через впровадження гендерного квотування в виборчих процесах. Окреслено, що саме такий механізм став одним із найефективніших способів подолання гендерної нерівності в політичному представництві. Зазначається амбівалентність наукових підходів до визнання «позитивної дискримінації». Піднімається складне питання наслідків застосування виборчої гендерної квоти і, як результат, ефективність представництва жінок в законодавчих органах влади та органах місцевого самоврядування. Найбільша дискурсивність окресленого предметного поля прослідковується в аналізі забезпечення дескриптивного чи субстантивного політичного представництва жінок. Беззаперечним є той факт, що впровадження гендерних квот як одного з важливих механізмів подолання гендерної нерівності в представницьких органах влади, привертає увагу громадськості до жінок-кандидаток. Відповідно, і жінки-виборці поступово долають гендерні стереотипи і хочуть бути включені в активне політичне життя. Формування політики гендерного представництва через гендерне квотування повинно призвести до однієї з інституціоналізованих форм включення жінок в суспільно-політичну діяльність. Водночас, в роботі піднімається питання доцільності впровадження гендерних квот чи як інституційного директивного механізму чи як громадської ініціативної затребуваності. Огляд наукової літератури показав, що здебільшого впровадження гендерних квот позитивно впливає на дієвість політики, однак до деяких виборчих законодавчих систем потрібно внести кореляції задля того, щоб підвищити представленість жінок у виборчих органах. Динамічність квотних виборчих процесів сприяє більш кумулятивному порядку досліджень не тільки на національному, але й на європейському науковому рівні. Проведений науковий аналіз показав, що є потреба в подальшому розвитку міждисциплінарних гендерних квотних досліджень.Документ Гуманітарному інституту НУК 25 років: черговий короткий огляд історії(2023) Бобіна О. В.; Bobina O. V.Історія вищих навчальних закладів є частиною історії освіти. Автор описує основні події історії Навчально-наукового гуманітарного інституту (ННГІ) НУК. Цей матеріал є важливими для всієї історії НУК і ННГІ.Документ Етнонаціональний аспект кулінарних традицій Миколаївщини(2016) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.Стаття відображає особливості національної кухні та різноманітність кулінарних традицій жителів Миколаївщини за національною приналежністюДокумент Жіноче політичне лідерство: особливості гендерного сприйняття(2023) Ворчакова І. Є.; Vorchakova I. E.У роботі доводиться, що для демократичного роз- витку важливим є інтенсифікація включення жінок у процеси прийняття державних рішень. Діапазон перспектив в такому напрямку на сьогоднішній день є проблемою з якою стикаються всі країни. У той же час жінки продовжують завойовувати позиції полі- тичного керівництва в ряді держав. Зміни в кількіс- ному представництві жінок-політичних лідерів доз- воляють науковцям систематично оцінювати вплив залучення жінок на такі результати, як державні витрати на охорону здоров’я, соціальне забезпечення та економічну свободу жінок. В статті використову- ються останні інновації в кількісних методах задля доведення доцільності політичного представництва жінок та зайняття ними високих політичних посад. До того ж розглядається трансформація суспільних сприйняттів щодо місця і ролі жінок як політичних лідерів. Доводиться, що протиставляти жіноче полі- тичне лідерство чоловічому, необхідно, виходячи не з темпераментних відмінностей статей, а спираючись на показники результативності обох соціальних груп при досягненні поставлених політичних цілей (порівняння механізмів розробки політики чоловіками і жінками : пріоритетність при віддані переваги проблемним сфе- рам, які приносять користь найбільш уразливим вер- ствам суспільства через охорону здоров’я, соціальне забезпечення та освіту; протидія корупції та зосере- дження ресурсів на якості та послідовності надання державних послуг; створення більш рівноправних та турботливих суспільств). Підкреслюються позитивні тенденції в представлені жінок на політичній арені, що відбувається через поступове долання гендерних стере- отипів і позитивне сприйняття жінок у владі. Показу- ється трансформація світогляду сучасної молоді щодо паритетних представництв на вищих щаблях влади. Вперше в науковій літературі надається розмежування таких понять як «гендерний аспект політичного лідер- ства» та «жіноче політичне лідерство». Прогнозується, що толерантне ставлення до жінок-політичних лідерок поступово стане невід’ємною частиною суспільно-полі- тичної культури цивілізованого світу.Документ Зміни в етнополітичному середовищі населення Півдня України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.(2018) Матвієнко, Людмила; Matvienko, LiudmylaУ статті проаналізовані зміни в етнополітичному становищі населення Півдня України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Територіальними рамками Півдня України ми визначаємо Причорномор’я та Приазов’я, а також Кримський півострів, оскільки головним критерієм, що покладений у наш варіант розмежування, – є поліетнічний фактор. Південь України залишався поліетнічним регіоном з переважанням українського населення, за винятком Криму. Перша світова війна внесла кардинальні зміни в етнонаціональний склад Півдня України. Регіон поповнився за рахунок етносів, що раніше ніколи його не населяли. Це посилило мультинаціональний характер краю та сприяло перетворенню його в унікальний, за своєю етнічною різноманітністю регіон.Документ Логістика Північного Причорномор’я: історичний підхід(Олді+, 2023) Бобіна О. В.Документ Музейні установи Півдня України як осередки історичної спадщини(2023) Шаповалова І. В.; Shapovalova І. V.Проаналізовано становлення основних музеїв Півдня України в контексті збереження ними історично-культурної спадщини, окреслені їх основні проблеми і здобутки та вплив цих установ на соціокультурний розвиток таких міст, як Одеса, Миколаїв, Херсон, Феодосія та ін.Документ Напрями розвитку господарства населення Степового Побужжя (на прикладі Білозерської культури)(2011) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті визначаються основні галузі економічного розвитку племен Білозерської культури Степового Побужжя в контексті формування та функціонування економічної системи давньої ойкумениДокумент Національна політична еліта доби Гетьманщини(2019) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.У статті розкрито сутність поняття «національна політична еліта», досліджено вплив національної політичної еліти на стан системи державного управління та громадянського суспільства в країні; проаналізовано процеси формування, становлення, занепаду національної політичної еліти періоду Гетьманщини; обґрунтовано необхідність використання історичного досвіду існування національної еліти доби Гетьманщини у вибудові державної політики сучасної України.Документ Національні меншини та українізація освіти на Півдні України(2022) Матвієнко, Людмила Володимирівна; Matviienko, Liydmyla VolodymyrivnaУ статті охарактеризоване становище національних меншин південноукраїнського регіону у 1920–1930-х рр. Встановлено, що політика українізації дозволяла не лише розвиватися національній ідентичності євреїв, поляків, німців, болгар та інших національностей, а й сприяла запозиченню й інтеграції її кращих здобутків у культурний, освітній та мовний простір цих народів. Встановлено, що українська мова та культура поступово ставала для етнічних меншин близькою та зрозумілою. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму та об’єктивності, реалізовані із застосуванням низки методів: загальнологічного (аналізу та синтезу), історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, статистико-аналітичного, проблемно-хронологічного. Поєднання зазначених методів дало можливість ґрунтовно систематизувати фактологічний матеріал та дослідити вплив політики українізації на освітні процеси національних меншин Півдня УСРР у 20–30-х pp. XX ст. Найуспішніше й найшвидше українізація в середовищі національних меншин просувалася у сфері освіти, особливо початкової, певною мірою було українізовано установи позашкільного виховання. Найбільших успіхів досягли в сільській місцевості, у школах першого концентру. Певною мірою українізовано вищу школу, особливо педагогічну освіту. Позитивне значення мали спроби вирішення мовно-термінологічної проблеми, а також прагнення забезпечити школи україномовною літературою, поряд із виданнями мовами національних меншин.Документ Особливості процесу територіально-адміністративного формування Миколаївщини(2014) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті з історичної точки зору розглядається питання становлення територіально-адміністративної одиниці Миколаївщини та перспективи її розвиткуДокумент Особливості психологічної готовності молодої особи вступати у шлюб(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Коренєва Ю. П.; Ляшко А. В.; Маркіна М. С.У статті проведено докладний аналіз впливу процесу формування психічних розладів харчової поведінки на дівчат юнацького віку. Вона присвячена дослідженню значення та впливу різних аспектів, таких як основні поняття, установки, форми поведінки, звички та емоції, що пов’язані з їжею. Ці аспекти виявляються індивідуально для кожної особи, що підкреслює унікальність відношення людини до їжі. У статті розрізняються три типи порушень харчової поведінки. Перший тип – екстернальна харчова поведінка, пов’язана з зовнішніми факторами, такими як вплив реклами, соціального середовища та групового прийняття рішень про їжу. Другий тип – емоціогенна харчова поведінка, що виникає внаслідок емоційних станів, таких як стрес, тривога або нудьга, коли люди споживають їжу для заспокоєння або втіхи. Третій тип – обмежувальна харчова поведінка, пов’язана з нездоровими дієтами, дієтологічними обмеженнями та переважанням контролю над їжею. Особливу увагу зосереджено на проблемі харчової адикції, яка набуває особливої актуальності серед дівчат, оскільки вона часто пов’язана з процесом самоствердження та бажанням подобатися іншим. Це може призводити до нездорових звичок у споживанні їжі та негативних наслідків для фізичного та психічного здоров’я. Результати дослідження показали, що у дівчат віком від 17 до 23 років поширені психічні розлади харчової поведінки, що вказує на необхідність розробки та впровадження спеціальних заходів для відновлення нормальної харчової поведінки та підтримки психічного здоров’я дівчат у цьому віковому діапазоні.Документ Особливості формування етнічного складу населення Півдня України (ІХ ст. – поч. ХХ ст.)(2015) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.В статті розглядається процес формування етнічного складу населення Півдня України протягом ІХ – ХХ ст. та його вплив на формування пріоритетів сучасної етнополітики України. Порушується питання щодо необхідності проведення послідовної державної політики в сфері етнопроцесів, притаманних українському суспільству, з метою їх удосконалення, зважаючи на історичні фактори розвитку Південного регіонуДокумент Особливості формування національних аміністративно-територіальних одиниць на території УСРР(2020) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті аналізується процес формування мережі національних адміністративно-територіальних одиниць в УСРР. Створення національних рад і районів було єдиним на той час виходом з глухого куту міжнаціональних суперечностей в місцях розселення етнічних меншин, у який вони зайшли завдяки першим рокам врядування більшовиків, здійснення аграрної революції, перших кроків НЕПу та голоду 1921–1922 рр. Реальним виходом з досить гострої політичної кризи у взаєминах радянської влади з компактними національними меншинами стало висунення проекту створення національних рад і районів. Вже на середину 1930-х рр. потреби в існуванні особливих національних адміністративно-територіальних одиниць не було. Здійснення суцільної колективізації та відносна стабілізація колгоспного ладу зробила ліквідацію національних рад і районів безальтернативною. Національні ради і райони були штучними утвореннями в тому розумінні, що вони не відповідали загальній концепції адміністративного структурування УСРР, в низці випадків створювалися, виходячи з політичних міркувань всупереч логіці господарського розвитку регіонів та інтересам економічної інтеграції республіки.