Статті (ПФ та СГД)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (ПФ та СГД) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 34
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Напрями розвитку господарства населення Степового Побужжя (на прикладі Білозерської культури)(2011) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті визначаються основні галузі економічного розвитку племен Білозерської культури Степового Побужжя в контексті формування та функціонування економічної системи давньої ойкумениДокумент Історія створення Миколаївської області(2012) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L.У статті подається короткий екскурс в історію Миколаївщини. Визначаються основні етапи створення Миколаївської області та принципи її адміністративного поділуДокумент Особливості процесу територіально-адміністративного формування Миколаївщини(2014) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті з історичної точки зору розглядається питання становлення територіально-адміністративної одиниці Миколаївщини та перспективи її розвиткуДокумент Особливості формування етнічного складу населення Півдня України (ІХ ст. – поч. ХХ ст.)(2015) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.В статті розглядається процес формування етнічного складу населення Півдня України протягом ІХ – ХХ ст. та його вплив на формування пріоритетів сучасної етнополітики України. Порушується питання щодо необхідності проведення послідовної державної політики в сфері етнопроцесів, притаманних українському суспільству, з метою їх удосконалення, зважаючи на історичні фактори розвитку Південного регіонуДокумент Етнонаціональний аспект кулінарних традицій Миколаївщини(2016) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.Стаття відображає особливості національної кухні та різноманітність кулінарних традицій жителів Миколаївщини за національною приналежністюДокумент Поліетнічність як визначальний чинник процесу формування населення Півдня України(2017) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.У статті проаналізовано процес формування етнічного складу населення Півдня України, розглянуто історичну ретроспективу становлення етнічної картини південного регіону, окреслено механізми регулювання проблем багатонаціональності державоюДокумент Теоретичні підходи щодо обгрунтування процесу формування поліетнічності населення Півдня України(2018) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті висвітлено теоретичні підходи щодо обгрунтування процесу формування поліетнічності населення Півдня України. Особливу увагу акцентовано основним чинникам та умовам, які сприяють подальшому формуванню поліетнічності населення зазначеного регіонуДокумент Зміни в етнополітичному середовищі населення Півдня України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.(2018) Матвієнко, Людмила; Matvienko, LiudmylaУ статті проаналізовані зміни в етнополітичному становищі населення Півдня України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Територіальними рамками Півдня України ми визначаємо Причорномор’я та Приазов’я, а також Кримський півострів, оскільки головним критерієм, що покладений у наш варіант розмежування, – є поліетнічний фактор. Південь України залишався поліетнічним регіоном з переважанням українського населення, за винятком Криму. Перша світова війна внесла кардинальні зміни в етнонаціональний склад Півдня України. Регіон поповнився за рахунок етносів, що раніше ніколи його не населяли. Це посилило мультинаціональний характер краю та сприяло перетворенню його в унікальний, за своєю етнічною різноманітністю регіон.Документ Витоки американської традиції дослідження революції(Гілея, 2019) Бобіна О. В.; Bobina O. V.Революція невід’ємна частина соціально-політичного життя. Кожна країна має свій досвід і традицію революції. Американська соціо-гуманітарна думка продовжує активно досліджувати феномен революції. Деякі американські дослідники заявляють вже про четверте покоління теорій революцій. Автор статті висвітлює витоки американської традиції дослідження феномену революції. Автор вказує на особливості американського підходу, порівнює американський і європейські підходи до формування теорії революції. Підкреслена оригінальність робіт Дж. Кларка, Ч. Еллвуда, Б. Адамса. Автор статті робить висновок, що праці цих авторів створили фундамент майбутніх досліджень в США феномену соціальної і політичної революціїДокумент Національна політична еліта доби Гетьманщини(2019) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.У статті розкрито сутність поняття «національна політична еліта», досліджено вплив національної політичної еліти на стан системи державного управління та громадянського суспільства в країні; проаналізовано процеси формування, становлення, занепаду національної політичної еліти періоду Гетьманщини; обґрунтовано необхідність використання історичного досвіду існування національної еліти доби Гетьманщини у вибудові державної політики сучасної України.Документ Поліетнічність населення Півдня України: реалії та перспективи(2019) Матвієнко, Людмила ВолодимирівнаУ статті розглядається процес формування етнічного складу населення Півдня України протягом ІХ–ХХ ст. та його вплив на формування пріоритетів сучасної етнополітики України. Акцентується увага на збереженні самобутності етносів, які проживають на території Півдня України, окреслено механізми регулювання проблем поліетнічності державою.Документ Роль колонізаційних процесів у формуванні поліетнічного населення північного Причорномор’я(2019) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.Розглядаються проблеми колонізації Північного Причорномор’я. Виділено урядову та народну колонізацію. Урядова колонізація мала організований, цілеспрямований, а народна носила стихійний характер. Урядова колонізація поділялася на поміщицьку та іноземну. Іноземна колонізація південно-українських земель вражала масштабами і темпами заселення краю і багатством етнічного складу колоністів, більшість з яких була вихідцями з європейських країн. Саме іноземна колонізація стала основою для перетворення Північного Причорномор’я в поліетнічний регіон.Документ Феномен поліетнічності як ключовий фактор процесу націєтворення в сучасній Україні(2019) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matviyenko, L. V.; Panchenko, G. O.Розкрито сутність феномена поліетнічності у загально-філософському контексті, досліджено умови становлення поліетнічності в Україні, визначено проблеми, що виникають в умовах поліетнічності соціуму та шляхи їх вирішення з урахуванням вітчизняного досвіду.Документ Гендерна політика в Україні: можливості та перспективи(2019) Ворчакова І. Є.; Vorchakova IrynaДосліджуються процеси розвитку егалітарної політики в Україні. Виділяються фактори, які перешкоджають проведенню ефективної гендерної політики. Представлені можливі модифікації у формуванні й реалізації ґендерних політичних стратегій в державі. Робиться компаративний аналіз шляхів вирішення проблем гендерної нерівності в Скандинавських країнах і в нашій державі. Доводиться, що становлення паритетної демократії і входження України в європейський цивілізаційний простір неможливі без подолання гендерної асиметрії в усіх сферах життя суспільства.Документ Академічна культура НУК: академічна доброчесність, довіра, прозорість, відповідальність, реальне навчання, справжня наука(European institute of further education, 2020) Бобіна О. В.Документ Особливості формування національних аміністративно-територіальних одиниць на території УСРР(2020) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.В статті аналізується процес формування мережі національних адміністративно-територіальних одиниць в УСРР. Створення національних рад і районів було єдиним на той час виходом з глухого куту міжнаціональних суперечностей в місцях розселення етнічних меншин, у який вони зайшли завдяки першим рокам врядування більшовиків, здійснення аграрної революції, перших кроків НЕПу та голоду 1921–1922 рр. Реальним виходом з досить гострої політичної кризи у взаєминах радянської влади з компактними національними меншинами стало висунення проекту створення національних рад і районів. Вже на середину 1930-х рр. потреби в існуванні особливих національних адміністративно-територіальних одиниць не було. Здійснення суцільної колективізації та відносна стабілізація колгоспного ладу зробила ліквідацію національних рад і районів безальтернативною. Національні ради і райони були штучними утвореннями в тому розумінні, що вони не відповідали загальній концепції адміністративного структурування УСРР, в низці випадків створювалися, виходячи з політичних міркувань всупереч логіці господарського розвитку регіонів та інтересам економічної інтеграції республіки.Документ Вплив процесів децентралізації на формування нового адміністративного простору: Миколаївщина(2021) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.У статті розкрито зміни адміністративно-територіального устрою Миколаївщини на початку ХХІ ст.Документ «Український» Миколаїв в ХІХ – на початку ХХ ст.(Іліон, 2021) Бобіна О. В.Миколаїв – місто багатьох народів. Кожен має свою історію життя в місті. В Миколаєві змішались традиції євреїв, греків, руських, українців та інших народів. Автор акцентує увагу на українській традиції Миколаєва. Наголошено, що до 1917 р. жителі міста вже розуміли поняття «Україна» і «український» і розуміли відмінності між «український» і «малоросійський»Документ Політична сингулярність Гетьманщини (ІІ половина XVII – початок XVIII століття)(2022) Матвієнко, Людмила Володимирівна; Кравчук, Ольга Юріївна; Matviienko, Liydmyla Volodymyrivna; Kravchuk, Olha YuriivnaУ статті охарактеризовано процес політичної сингулярності Гетьманщини (друга половини XVII – початку XVIII століття). Встановлено закономірності та особливості процесу становлення політичної влади Гетьманщини. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: загальнологічний (аналізу та синтезу), історикогенетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, статистикоаналітичний, проблемно-хронологічний. Поєднання зазначених методів дало можливість ґрунтовно систематизувати фактологічний матеріал та дослідити процес становлення політичної еліти та формування політичної влади Української козацької держави другої половини XVII – початку XVIII століття. Процес становлення національної державотворчості в Україні має власну багатовікову традицію. Яскравим прикладом є Новітня Українська козацька держава – Гетьманщина (1649–1781 рр.). Вже у другій половині XVII століття на основі козацьких традицій виник апарат управління – центральні й місцеві владні структури, які взяли під контроль усі сфери функціонування суспільства. У такий спосіб утверджувалася монополія політичної влади на регламентацію суспільного життя. Засобом донесення основних засад політики гетьмана до центральних й місцевих органів влади, а також управлінських структур самоврядних поселень були накази, які репрезентували владне повеління. У цей час підпорядкування державному апарату не тільки приватних чи групових осіб, а й соціальних спільнот перетворювалося на звичайну норму у взаємовідносинах влади та соціуму.Документ Національні меншини та українізація освіти на Півдні України(2022) Матвієнко, Людмила Володимирівна; Matviienko, Liydmyla VolodymyrivnaУ статті охарактеризоване становище національних меншин південноукраїнського регіону у 1920–1930-х рр. Встановлено, що політика українізації дозволяла не лише розвиватися національній ідентичності євреїв, поляків, німців, болгар та інших національностей, а й сприяла запозиченню й інтеграції її кращих здобутків у культурний, освітній та мовний простір цих народів. Встановлено, що українська мова та культура поступово ставала для етнічних меншин близькою та зрозумілою. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму та об’єктивності, реалізовані із застосуванням низки методів: загальнологічного (аналізу та синтезу), історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, статистико-аналітичного, проблемно-хронологічного. Поєднання зазначених методів дало можливість ґрунтовно систематизувати фактологічний матеріал та дослідити вплив політики українізації на освітні процеси національних меншин Півдня УСРР у 20–30-х pp. XX ст. Найуспішніше й найшвидше українізація в середовищі національних меншин просувалася у сфері освіти, особливо початкової, певною мірою було українізовано установи позашкільного виховання. Найбільших успіхів досягли в сільській місцевості, у школах першого концентру. Певною мірою українізовано вищу школу, особливо педагогічну освіту. Позитивне значення мали спроби вирішення мовно-термінологічної проблеми, а також прагнення забезпечити школи україномовною літературою, поряд із виданнями мовами національних меншин.