Статті (ФіК)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/2701

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 53

Гуманітарний контекст земельної реформи: ціна і цінність землі для хліборобської нації
(2021) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Макарчук О. М.; Patlaichuk Oksana; Stupak Olga; Makarchuk Oksana
У статті проаналізовано масштабність і актуальність наслідків нищення духовних основ української нації – нації хліборобської в результаті більшовицького і нинішнього «реформаційного» розселяню вання. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу селянства разом із знищенням пам’яті про історичне минуле спричиняла викривлення психології і моралі, руйнування станового хребта суспільства. Сучасні техногенні умови діяльності всіляко дистанціюють від землі, і сучасна людина все частіше опиняється в ситуації стороннього спостерігача, а не повноправного й відповідального господаря. Показано, що земельну реформу слід розглядати не тільки і не стільки в економічному, але й перш за все в гуманітарному контексті. Без ґрунтовної гуманітарної експертизи методології соціально-економічних трансформацій неможливо оцінити гуманітарні наслідки реформування земельних відносин для неперервності культурного розвитку, регенерації українського життєвого світу. Земельна реформа, розвиток сільського госпо дарства й відродження селянства мають осмислюватись як цілісний процес відтворення всього комплексу людських зв’язків з урахуванням природних основ життєдіяльності селянина, оскільки земельні відносини включають економічні, правові, політичні, культурні, моральні та релігійні відносини, заломлені через особливий тип діяльності по відтворенню живого за безпосередньої участі людини. Сприйняття хліборобства як «бізнесу», без вкоріненої любові до землі, без трепетного ставлення до всього живого не лише призводить до зниження рівня продовольчої безпеки та раціонального природокористування, але й створює прямі загрози життю та здоров’ю людей і довкілля. Відновлення особистої зацікавленості хлібороба у розвитку села, сільських громад, реабілітація престижності хліборобської праці разом із застосуванням сучасних аграрних технологій дали б змогу реорганізувати систему землеволодіння і стабілізувати (політично та економічно) українське суспільство, поставити його на міцні підвалини національних хліборобських традицій, створити сприятливі умови для національно-культурного розвитку.
Реформаційний процес в Україні: посттоталітарні антиреформаційні чинники та виклики
(2020) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Макарчук О. М.
Осмислення стану і перспектив соціальних трансформацій потребує посиленої уваги до питання взаємодії політичних, економічних і культурно-ціннісних характеристик реформаційних процесів, окреслення факторів ефективних перетворень та антиреформаційних викликів і загроз. Досліджено низку соціокультурних, суб’єктивних чинників реформаційного процесу в Україні. Проаналізовано вплив рудиментів більшовицької ідеології на спосіб розуміння сучасними реформаторами суті і ролі реформ, історичну вкоріненість радянської практики «керівного всевладдя» та політичного інфантилізму. Показано, що соціальні перетворення в сучасній Україні зберігають тяглість із радянським періодом розвитку, попередні тоталітарні історичні смисли перетлумачують постмодерні, спотворюють соціальні практики, гальмуючи рух уперед, регресуючи соціум. З урахуванням відносності історичних аналогій простежено відповідність між проблемами реформування українського соціуму і тими проблемами, з якими зіткнулось афінське суспільство в епоху Солона. Наголошується, що успішними є реформи, які проводяться в річищі усвідомленого цивілізаційного проєкту суспільного розвитку, підтримуваного громадянами країни. Стримування, переривання реформ призведуть лише до посилення невизначеності, збереження посттоталітарної амбівалентності у свідомості, поглиблення суперечності між об’єктивно необхідною метою реформ і бюрократично-авторитарними засобами реалізації цих реформ. У підсумку визначено, що недореформованість, безсистемність, реформаційного процесу дестабілізують соціальні структури і соціальні відносини, загрожують підривом довіри до процесу реформ загалом, призводять до втоми та розчарування щодо реформ серед українців і світової спільноти, а в умовах гібридної війни загострюють і висувають на перший план проблему національної безпеки. Всебічне дослідження соціального розвитку сучасного українського суспільства в контексті історичного досвіду та концептуальних засад реформаційного процесу й управлінських технологій є пріоритетним завданням соціальної філософії і неодмінною умовою розбудови державної політики.
Особливості еколого-філософських пріоритетів національної стратегії сталого розвитку в Україні
(2018) Патлайчук, О. В.; Гурець, Н. В.; Кулікова, К. Д.; Patlaichuk, O. V.; Gurets, N. V.; Kulikova, K. D.
Проведено дослідження еколого-філософських пріоритетів стратегії національного стійкого розвитку України. Розглянуто чинники сучасної екологічної ситуації та відзначені наслідки неузгодженості темпів економічного розвитку і вимог екологічної безпеки в Україні
Герменевтика як епістемологія інтепретації у філософії Поля Рікера
(2017) Дрожанова, О. М.; Ступак, О. П.
Уявлення про зміст історичного розвитку і про методологію історичного пізнання суттєво змінюються в сучасній гуманітаристиці.
Українська земельна проблема у спогадах про майбутнє
(2017) Патлайчук, О. В.; Макарчук, О. М.
Проблему земельної реформи розглянуто з точки зору "суб'єктивної історії", що акцентує дослідження морального стану народу, ментальних особливостей.
Співвідношення наративного і наукового знання у Ж.-Ф. Ліотара
(2017) Патлайчук, О. В.; Patlaichuk, O. V.
Проведено дослідження співвідношення наративного і наукового знання в розумінні французького філософа Ж.-Ф. Ліотара. Встановлено, що Ж.Ф. Ліотар в своїх роботах обґрунтовував необхідність розрізнення знань наукового і наративного (ненаукового, традиційного). На його думку, з точки зору важливості для суспільства вони є рівноцінними. Розглянуто особливості прагматики наративного і наукового знання
Проблема ідентичності в творчості Е. Еріксона
(2009) Ступак, О. П.; Stupak, O. P.
Розглянуто джерела та зміст концепції психосоціальної ідентичності Е. Еріксона та її потенція щодо сучасного філософського осмислення феномену ідентичності
Поняття й інтегруюча функція провідної організуючої ідеї культури
(2009) Соболь, П. П.; Sobol, P. P.
Розробляється методологічна засада єдності культурно-історичного процесу і його типів, що дозволяє забезпечити побудову чіткої методики викладу курсу історії культурного розвитку в цілому
Соціально-психологічні фактори ціннісних змін у сучасному суспільстві
(2009) Schukin, Y. O.; Щукін, Є. О.
Проведено аналіз новітніх досліджень в галузі соціальної філософії, соціології і психології навколо особистісних трансформацій в сучасному суспільстві
Людина і природа: природні умови виникнення голоду
(2009) Макарук, О. М.; Makarchuk, O. M.
Розглянуто природні умови голоду і недодання у світі. Подано аналіз деструктивності діяльності людини як основного фактора виникнення "епох Голоду"
Християнська церква і політичні вибори в Україні
(2009) Ліпіна, Т. В.; Lipina, T. V.
Розглянуто проблему взаємовідносин християнських церков і політики під час виборчих процесів в Україні
Деякі особливості соціальних ризиків
(2009) Квачов, А. П.; Макарчук, О. М.; Kvachov, A. P.; Makarchuk, O. M.
Розкрито поняття ризику як основного елементу сучасних соціальних теорій
Освіта і праця: аспекти взаємозв’язку
(2009) Дрожанова, О. М.; Droganova, O. M.
Розглянуто основні протирія мі серою освіти та трудовим процесом за суасних соціально-економіних умов. одано аналіз методологіних підходів до вивення взаємозвязку освіти і праці
Раціональні (розумні) потреби як умова мотивації діяльності
(2009) Дмитрієва, Т. Г.; Dmitriyeva, T. G.
Розглянуто поняття: "потреби", "мотиви", "раціональні потреби", які сприяють дійсному розвитку особистості; система раціональних потреб як необхідна умова мотивації, реалізація якої стимулює активність діяльності
Концепція відродженого природженого права як продовження традицій Нового часу в українській філософії
(2005) Патлайчук, О. В.
Відродження ідеї природного права у філософській думці України на межі ХІХ-ХХ століть стало продовженням і подальшим розвитком однієї із найстаріших світових культурних традицій; особливе значення тут мала новочасна традиція, що безпосередньо вплинула на представників відродженого природного права-вихідців з України через філософію Канта і неокантиянство.
Розвиток теорії прав особистості в рамках філософської концепції відродженого природного права
(2006) Патлайчук, О. В.
Шляхи вирішення споконвічних проблем пошуку правового ідеалу, співвідношення та взаємодії права, моралі і влади, особистості і держави, які пропонувалися та обґрунтовувалися в межах руху за відродження природного права видатними вітчизняними мислителями кінця XIX - початку XX ст., багато в чому перетинаються з конкретноісторичними умовами сучасної України. Сучасними дослідниками (А.Поляковим, В.Жуковим, Е.Кузнецовим, К.Гусєвим, Є.Фроловою та ін.) розглядаються різні сторони як самого природно-правового руху, так і окремих його представників.
Проблема голоду у контексті глобальних тенденцій сучасності
(2012) Makarchuk, O.; Макарчук, О.
Не претендуючи на повноту опису, проаналізовано фактори які обумовлюють голод і недоїдання у світі як в історичному минулому та к і в наш час, акцентовано увагу на одному із можливих варіантів гармонізації глобальних тенденцій у сфері продовольчої забезпеченості
Oрганічна теорія суспільства г. Cпенсера як перша спроба створення міждисциплінарної теорії сталого розвитку
(2015) Патлайчук, О. В.; Patlaichuk, O. V.
Проведено дослідження положень органічної теорії суспільства, розроблених англійським філософом і соціологом Г. Спенсером, в контексті сучасної теорії сталого розвитку. Встановлено, що відносини між окремими частинами суспільства Г. Спенсер розглядав за аналогією з відносинами між частинами живого тіла. Одне з центральних місць у творчості філософа займає вивчення проблем рівноваги, гармонії і стабільності в суспільстві
Хліборобська душа народу: розселянювання як фактор моральної деформації
(2011) Макарчук, О. М.
Не претендуючи на повноту опису проаналізовано окремі фактори які обумовлюють деформацію традиційної моральної свідомості українського селянства як в історичному минулому так і в наш час.
Суспільство, держава і право в філософії вітчизняного неолібералізму
(2008) Патлайчук, О. В.; Patlaichuk, O.V.
Розглядається ставлення представників вітчизняного неолібералізму до питань розбудови суспільства, держави і права. Аналізуються намічені цією концепцією шляхи удосконалення правової держави та перетворення її у соціальну

Переглянути

Нові надходження