№ 1 (494) 2024
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд № 1 (494) 2024 за Автор "Hurets Larysa L."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз технологій очищення стічних вод з використанням відходів теплоелектростанцій в якості адсорбенту(2024) Залевська І. В.; Гурець Л. Л.; Zalevska Iryna V.; Hurets Larysa L.Постійне зростання обсягів забруднення водних об’єктів внаслідок антропогенного впливу, у тому числі через військові дії, потребує негайного пошуку нових безпечних, економічно вигідних та легких в обслуговуванні методів очищення. Золошлакові відходи теплоелектростанцій, які є складною сумішшю мінеральних речовин, складуються в золошлаконакопичувачах та вважаються забрудниками довкілля. Наприклад, вони можуть бути використані у будівництві доріг як будівельний матеріал, в очищенні стічних вод. Золошлаки можуть бути використані в очищенні стічних вод методом адсорбції, фільтрації, іонообміну, коагуляції, фотокаталізу. Серед цих методів адсорбція є найпоширенішим, простим, екологічно безпечним та ефективним методом очищення стічних вод, тому розглядаються золошлаки як ефективний адсорбент у процесах очищення стічних вод методом адсорбції. Відходи теплоелектростанцій майже не утилізуються в Україні, а тільки накопичуються у золовідвалах, що робить їх дешевою та розповсюдженою сировиною для очищення стічних вод. Тому у цьому дослідженні проаналізовано потенціал використання золошлакових відходів теплоелектростанцій як ефективного адсорбента для очищення стічних вод від важких металів. Метою роботи є аналіз можливості, доцільності та безпечності використання відходів теплоелектростанцій в якості адсорбенту при очищенні стічних вод від важких металів. Результати досліджень підтверджують, що хімічний склад та властивості золошлакових відходів залежать від типу вугілля та умов їхнього утворення. Золошлаки відповідають основним вимогам до адсорбентів щодо великої питомої поверхні, пористості, морфології, а їх сорбційна ємність може бути покращення, а хімічний склад підлаштований за допомогою попередньої обробки кислотою, лугом або теплової обробки. Цей метод може бути ефективним як з точки зору якості очищення стічних вод, так і з економічної перспективи, оскільки використання відходів теплоелектростанцій як адсорбенту сприяє їхній утилізації та зменшує негативний вплив золовідвалів на навколишнє середовище. Результати досліджень можуть бути використані як науково-теоретичне підґрунтя для проведення подальших досліджень з оптимізації та реалізації на практиці.Документ Застосування золи від спалювання сільськогосподарських залишків у виробництві добрив(2024) Гурець Л. Л.; Ізмоденова Т. І.; Вакал В. С.; Вакал С. В.; Клименко О. Г.; Hurets Larysa L.; Izmodenova Tetiana I.; Vakal Viktoriia S.; Vakal Serhii V.; Klymenko Oleh H.Мета. Зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище шляхом застосування золи від спалювання решток сільськогосподарських культур як самостійного калієвмісного добрива та компонента складних добрив. Методика. В лабораторних умовах виконано аналітичне визначення фізико-хімічних показників золи, фосфатної сировини (фосфориту і моноамонійфосфату) та отриманих зразків добрив на відповідність нормативної документації. Проведено експериментальні лабораторні дослідження з розробки рецептур фосфорно-калійних та азотно-фосфорно-калійних добрив. Опрацьовано технології їх одержання методом окатування та формоутворення. Результати. Проведені дослідження довели можливість використання вторинної продукції рослинництва – накопиченої золи, у виробництві добрив. На першому етапі проводили дослідження з гранулювання методом окатування золи з лушпиння соняшнику та її суміші з фосфоритом у різних співвідношеннях. За результатами проведеного експерименту порівнювалися теоретично розраховані та фактично одержані параметри марки добрива. Використання для збагачення золи МАФ дозволило отримувати гранульовані комплексні добрива не тільки з водорозчинним фосфором, але й азотом. Більш контрольований вміст азоту в добривах вдавалося отримувати при змішуванні золи й МАФ у рівних або близьких пропорціях. Наукова новизна. Показана можливість на основі золи від спалювання решток сільськогосподарських культур з невисоким вмістом фосфору та високого вмісту калію одержувати агрохімічно збалансоване за фосфором фосфорно-калійне добриво. При цьому використання технології обкатування на тарілчастому грануляторі дозволяє контрольовано виробляти композиції фосфорно-калійних зольно-фосфоритних добрив з широким діапазоном вмісту елементів живлення. Для отримання універсальних комплексних азотно-фосфорно-калійних добрив із водорозчинними азотом і фосфором на основі золи відпрацьовано технології виробництва добрив за технологіями обкатування на тарілчастому і валковому грануляторі з одержанням складних добрив марки NPK. Практична значимість. Проведено дослідно-промислові випробування з одержання гранульованого продукту методом окатування на тарілчастому грануляторі та формоутворення на валковому грануляторі і вироблено дві дослідно-промислові партії NPK добрив у кількості 30 тон. Виконані аналітичні дослідження одержаних комплексних азотно-фосфорно-калійних добрив показали, що метод обкатування дозволяє одержати гранульований продукт із вмістом Р2О5 в.р. понад 50 % і більшими втратами азоту, а продукт, одержаний методом формоутворення з вмістом Р2О5 в.р. не більше як 50 % і меншими втратами азоту. За своїми фізико-хімічними властивостями отримані добрива можуть бути застосовані як основні та стартові добрива.